Цікавий, автентичний, неповторний – петриківський розпис. Це традиційний український художній стиль. У ньому безліч мальовничих квітів та дивних птахів, що манять своєю красою та барвистими візерунками. У ХХІ столітті магію петриківки наново для себе відкривають її шанувальники. Та вчаться як саме – малювати пензликом з котячої шерсті. Цікава історія виникнення Петриківки. За переданнями традиція прикрашати одяг та оселю саме орнаментами зародилась ще у давні дохристиянські часи.
Тоді вважалось, що орнаменти служать оберегом – захищають від усього злого і приносять добру долю. Уже пізніше козаки петриківкою розписували свою зброю та курені у Запоріжжі. Техніка Петриківського розпису у сучасному вигляді сформувалася у ХVII – ХVIIІ століттях коли на Дніпропетровщині поселились перші поселенці у селі Петриківка. Цей період пов’язують з козацтвом та переселенням у Дніпропетровщину вихідців з Полтавщини, Слобожанщини та Поділля. Саме у цьому регіоні розпис житла петриківським розписом став неодмінним атрибутом життя. У першу чергу Петриківкою розписували житло – стіни, фасад будинку, піч. Крім того петриківка перейшла на посуд, весільні скрині та інші вжиткові елементи житла.
Навесні, коли все оживало. Жінки білили хати. Оскільки тривких фарб тоді не було, їх готували з трав, тому розфарбовування житла носило періодичний характер. Переважно хату перебілювали два рази в рік, замальовуючи попередні візерунки і створювали нові на тому ж місці. Тих, хто не прикрашав своє житло орнаментами у селі не поважали. До них навіть не заходили в гості. Не віталися з ними. Оскільки вважали їх неморальними. цей вид мистецтва також ми намагались опанувати , а результатами успіхів роботи керівника гуртки та гурківців ві бачите на фото –