Ваша дитина не розмовляє, має мовленнєві вади, її не розуміють однолітки та дорослі? Вам – до нас!
Вчитель-логопед вищої категорії, вчитель-методист. педагог з величезним практичним досвідом Лариса Григорівна в цікавій та в ігровій формі проведе діагностичне обстеження мовлення вашої дитини та спланує індивідуальний маршрут її розвитку .
та допоможе Вашій дитині:
- оволодіти правильною вимовою звуків мовлення та розрізняти їх;
- визначати послідовність звуків у та їхнє місце у словах різної складності;
- чітко вимовляти слова різної складності;
- навчить її та допомогти ВАМ! виробити контроль за мовленням вашої дитини;
- розширити словниковий запас;
- оволодівати елементами грамоти, підготуватися до навчання у школі
- оскільки рівень розвитку мовлення дітей перебуває в прямій залежності від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук вчитель-логопед запропонуємо цілу низку цікавих артикуляційних вправ та казок для пальців рук дитини.
Діагностичний процес це:
Обстеження мовленнєвих та немовленнєвих функцій мовлення дитини.
Формування правильної вимови – це складний процес. Дітям потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати звернене до них мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. Вчитель-логопед Остапішина Л.Г. добре знає, що ефективність корекційного впливу під час подолання мовленнєвої вади залежить від якісного всебічного обстеження мовленнєвих та немовленнєвих функцій дитини-логопата, сенсомоторної сфери, інтелектуального розвитку. Крім того, обов’язково враховує індивідуальні особливості дошкільника та його соціальне оточення.
У кожному конкретному випадку підхід до подолання вади має бути індивідуальним; завдання підбирає вибірково, залежно від характеру і складності мовленнєвого порушення, віку дитини, рівня загального розвитку; визначає співвіднесеність розвитку експресивного та імпресивного мовлення, порівнює мовні засоби з їх активним використанням під час мовленнєвого спілкування.
Для успішного подолання недорозвинення мовлення намагається правильно організувати та провести логопедичне обстеження, яке дасть змогу спрогнозувати строки подолання мовленнєвої вади та накреслити ефективні шляхи корекційної логопедичної роботи.
Вчитель-логопед Остапішина Л.Г. добре знає, що ефективність корекційного впливу під час подолання мовленнєвої вади залежить від якісного всебічного обстеження мовленнєвих та немовленнєвих функцій дитини-логопата, сенсомоторної сфери, інтелектуального розвитку. Крім того, обов’язково враховує індивідуальні особливості дошкільника та його соціальне оточення. У кожному конкретному випадку підхід до подолання вади має бути індивідуальним; завдання підбирає вибірково, залежно від характеру і складності мовленнєвого порушення, віку дитини, рівня загального розвитку; визначає співвіднесеність розвитку експресивного та імпресивного мовлення, порівнює мовні засоби з їх активним використанням під час мовленнєвого спілкування.
Освітній та корекційний процес
Розвиває дрібну та загальну моторику
В роботі з дітьми, що мають порушення мовлення, велика увага приділяється розвитку функції дрібних м’язів рук, оскільки рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування. Розвиток рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок.
З метою розвитку тонких рухів пальців Остапішина Л. Г. широко використовує пальчикові ігри – інсценування римованих розповідей, казки з допомогою пальчиків, а також – шнурівки, пазли, пальчиковий театр, маніпуляції з дрібними предметами, піскотерапію, вправи на голосні звуки. Багато ігор потребують участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях “праворуч”, “ліворуч”, “вгору”, “вниз” і т.п.
Застосування біоенергопластики (поєднання рухів апарату артикуляції з рухами руки) в роботі з дітьми, що мають порушення мовлення, ефективно прискорює виправлення дефектних звуків у дітей із зниженими і порушеними кінестетичними відчуттями, оскільки працююча долоня багаторазово посилює імпульси, що йдуть до кори головного мозку від язика.
До нетрадиційних відносяться ігри та вправи з використанням «сухого» басейну, використання природного матеріалу (шишки, горіхи, крупи, насіння рослин, пісок, каміння, масаж за допомогою м’ячика Су-джок, іпплікатора Кузнєцова або голчастих килимків Ляпко, застосування різних побутових предметів (прищіпки, решітки, щітки, гребінці, бігуді, олівці, гумки для волосся і багато іншого).
Проводе дітям логопедичний масаж
Логопедичний масаж сприяє нормалізації м’язового тонусу загальної, мімічної і артикуляційної мускулатури; зменшенню проявів парезів і паралічів м’язів артикуляційного апарату; зниженню патологічних рухових проявів м’язів мовного апарату (сінкінезій, гіперкінезів, судом і т.п.); стимуляції пропріорецептивних відчуттів; збільшенню обсягу та амплітуди артикуляційних рухів; активізації тих груп м’язів периферичного мовного апарату, у яких є недостатня скорочувальна активність; формуванню довільних, координованих рухів органів артикуляції. Після масажу спостерігається зниження тонусу спастичних м’язів і підвищення його у дітей з млявими парезами.
Шляхом використання в роботі спеціального масажного інструментарію Лариса Григорівна викликає у дітей зацікавленість, стимулює їх мовленнєву та пізнавальну активність, значно підвищує ефективність логопедичних ігор-занять.
При складних мовленнєвих порушеннях у фонетико-фонематичній ланці (поліморфна дислалія, ринолалія, дизартрія) застосування логопедичного масажу вчитель-логопед вважає особливо корисним і продуктивним. В залежності від мети застосовує розслаблюючий, стимулюючий, точковий (БАТ) або за основними масажними лініями.
Для масажу язика використовує зондовий масаж, зондозамінний, інструментами для якого стають різні види зондозамінників; мануальний, який виконується руками; щітковий, який проводиться зубними щітками чи інструментами, що нагадують їх своїми структурними ознаками. Навчає дітей самомасажу, вважає його дуже ефективним засобом при дизартрії.
Масаж пальців пружинним масажером СУ-ДЖОК надає лікувальну дію при дизартрії, неврозах, нормалізує функціональний стан практично всіх органів, покращує енергетичний стан меридіанів дитячого тіла, надає тонізуючу дію. Під час руху кільця йде потужна стимуляція активних точок по всій поверхні пальця.
Розвиває рухливість органів артикуляції
Важливе місце на шляху розвитку правильного мовлення займає артикуляційна гімнастика. Метою її є – відпрацювання правильних, чітких рухів органів мовлення, необхідних для правильної вимови звуків. Вона сприяє:
– формуванню у дітей правильної вимови звуків;
– виправленню наявних порушень звуковимови;
– виробленню чіткої дикції;
– успішному оволодінню іноземними мовами;
– навчанню ораторському мистецтву.
Починає роботу логопед з вивчення назв органів артикуляції. Потім— навчає дитину спостерігати за роботою органів артикуляції, фіксувати увагу на окремих моментах артикуляції, знаходити спільне і відмінне в положеннях органів під час вимови того чи іншого звука, свідомо керувати рухами щелепи, язика та губ, відчувати їх та контролювати їхню роботу. Дитина має навчитись давати інформацію про роботу того чи іншого мовленнєвого органа, в процесі артикуляції сформувати артикуляторні (рухомовленнєві) вміння та навички.
Лариса Григорівна використовує артикуляційну гімнастику для підготовки правильного артикуляційного укладу. Важливим вважає правильний підбір вправ для постановки певного звука, послідовність і точність їх виконання. Вправи для язика та губ зміцнюють м’язи, формують м’язову готовність до вимови того чи іншого звука, розвивають, уточнюють та вдосконалюють основні рухи органів мовлення.
У практиці роботи використовує наступні види вправ артикуляційної гімнастики:
1. Залежно від задіяного у вправі органу мовнорухового апарату:
для губ;
для щік;
для нижньої щелепи;
для м’якого піднебіння;
для язика.
2. За рівнем рухливості органів мовнорухового апарату
3. За участю застосування силового фактору опору
4. За ступенем самостійності виконані
5. За участю голосу:\
6. За наявністю / відсутністю специфічної корекційної спрямованості:
Також широко використовує спеціальні (корекційні) вправи, які є необхідними для виправлення кожного типу фонетико-фонематичних порушень.
Для подолання кожної окремої мовленнєвої вади та чи інша вправа може бути як загальнорозвивальною, так і корекційною, та добирається вчителем-логопедом суто індивідуально з урахуванням психофізичних і мовленнєвих особливостей дошкільника.
Розвиває фонематичні процеси
Для того, щоб мовні звуки склались в слова без змішування, спотворення чи інших вад, у дітей мають бути сформовані фонетичні процеси, мовленнєвий слух, вони мають чітко розрізняти звуки між собою за акустичними ознаками та співвідносити кожен свій звук зі звуком-ідеалом рідної мови. До фонематичних процесів відносять: фонематичне сприймання, фонематичний аналіз та синтез, фонематичний контроль та фонематичні уявлення. Фонематичні процеси допомагають дітям тонко «відчувати» і розрізняти звуки на слух у чужому та власному мовленні, відбирати та диференціювати їх, а також не плутати під час промовляння. Всю систему корекційної роботи з розвитку здібностей диференціювати фонеми вчитель-логопед поділяє на шість етапів:
I етап – впізнавання немовних звуків.
II етап – розрізнення висоти, сили, тембру голосу на матеріалі однакових звуків, словосполучень і фраз.
III етап – розрізнення слів, близьких за звуковим складом.
IV етап – диференціація складів.
V етап – диференціація фонем.
VI етап – розвиток навичок елементарного звукового аналізу.
На заняттях з формування фонетико-фонематичної системи мовлення, що будуються з урахуванням звуковимовної сторони мовлення дітей, вчитель-логопед здійснює:
– уточнення правильної звуковимови, розвиток кінестетичних відчуттів;
– розвиток слухової уваги до звукового оформлення мовлення;
– формування фонематичних уявлень;
– формування слухової пам’яті, слухового контролю;
– розвиток фонематичного аналізу.
З метою пропедевтики та корекції відхилень у розвитку фонематичних процесів грає з дітьми у різноманітні ігри, які допомагають розвинути у них немовленнєвий та мовленнєвий слух. Систему вправ для розвитку фонематичного слуху Лариса Григорівна будує за принципом від простого до складного. Дидактичні ігри та вправи на розвиток фонематичного слуху полегшують дітям процес освоєння правильної звуковимови, а надалі читання та письма.
Розвиває мовнє дихання
Часто у дітей із ЗНМ зустрічається неповне, поверхневе дихання. При цьому інтервал часу вдих – видих короткий, недостатній для промовляння частини речення, повітряний струмінь дещо ослаблений, спостерігається деяке згасання звуку, інтонаційне збіднення мовлення дитини. Вчитель-логопед обов’язково перевіряє тип дихання в дитини (верхньоключичний, нижньоключичний, грудний, нижньодіафрагмальний, змішаний) і за необхідністю здійснює постановку дитині нижньодіафрагмального дихання з першого заняття. Лариса Григорівна на логопедичних заняттях навчає дітей правильному короткому і глибокому видихові, а також вмінню раціонально використовувати його під час мовлення. Одну із своїх методичних наробок спеціаліст присвятила корекції дихання при різних видах мовленнєвих вад, оскільки має багатий досвід з цього питання. Вправи з рухами, вправи з вимовлянням звуків, вправи-звуконаслідування, задування повітряних куль, пускання мильних бульбашок, піддування, гра на дитячих музичних інструментах (губній гармошці, сопілці, трубі) роблять заняття цікавими, різноманітними й ефективними.
Усуває вад звуковимови у малят
Як досвідчений логопед, Лариса Григорівна завжди намагається знайти найбільш економний та ефективний шлях навчання дітей правильній звуковимові та намагається поставити дітям звуки вже за перший рік перебування у логопедичній групі. Для автоматизації та диференціації поставлених звуків використовує різноманітний дидактичний матеріал. З метою вдосконалення та підвищення ефективності цього процесу створила презентації в Microsoft PowerPoint з елементами анімації.
Завдяки використанню презентацій на індивідуальних та підгрупових заняттях з корекції звуковимови та розвитку фонетико-фонематичної системи мовлення спостерігається:
– підвищення інтересу дітей до логопедичних занять;
– вдосконалення сприйняття на слух збережених звуків і створення бази для появи в мовленні відсутніх звуків;
– уточнення правильної звуковимови, розвиток кінестетичних відчуттів;
– розвиток слухової уваги до звукового оформлення мовлення;
– формування фонематичних уявлень;
– формування слухової пам’яті, слухового контролю;
– розвиток фонематичного аналізу;
– якісна автоматизація у всіх позиціях в слові поставлених логопедом звуків;
– вироблення рухливості органів артикуляційного апарату шляхом використання зорового, слухового, кінестетичного аналізаторів;
– розрізнення звуків на слух;
– диференціація поставлених або збережених звуків у вимові.
Збагачує словниковийзапас , вдосконалює граматичну сторону мовлення дитини
На заняттях з розвитку лексичної – граматичної будови мовлення, шляхом використання різноманітних дидактичних ігор та наочно-демонстраційного матеріалу, вчитель-логопед розширює активний та пасивний словник дітей шляхом називання предметів; працює над структурою речення (простою і складною); збагачує мову дітей різними частинами мови. Допомагає дітям оволодіти граматичною будовою мовлення, тобто навчитись правильно відмінювати різні частини мови, змінювати їх за родами та числами, утворювати та вживати слова із суфіксами та префіксами, вживати прийменники та сполучники, складати складносурядні та складнопідрядні речення, узгоджувати слова у реченні.
З метою оволодіння дітьми рідною мовою, накопичення та актуалізації словника та введення його у граматичні категорії, Лариса Григорівна створила презентації в Microsoft PowerPoint з розвитку лексико-граматичної системи мовлення з елементами анімації, основними завданнями яких є:
– збагачення словникового запасу дітей і розвиток граматичної будови їхнього мовлення;
– засвоєння норм української літературної мови;
– формування практичних навичок засвоєння морфологічної системи рідної мови (зміна за родами, числами, особами, часом);
– надання знань про деякі норми утворення форм слів – словотворення, формування практичних навичок утворення слів суфіксально-префіксальним способом;
– формування умінь і навичок сприймати й відтворювати чужі та будувати власні усні висловлювання (зв’язне мовлення).
Працює над розвитком зв’язного мовлення дітей
Кожна дитина має засвоїти культуру мовлення і спілкування, елементарні правила користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Щоб мовленнєва взаємодія дітей була ефективною, логопед Остапішина Л. Г. створює для цього належні умови, здійснює інноваційний підхід до навчання. Це дає змогу підвищити мовленнєву активність дітей, розвинути їхнє зв’язне мовлення, логічне мислення, уяву. Навчає логічно й послідовно будувати розповідь без повторів, пауз, зайвих жестів; придумувати назву тексту, вживати різноманітні художньо-поетичні вирази, приказки, фразеологічні звороти, звертання, вигуки, вставні слова, пряму мову; складати описові розповіді, загадки про іграшки, ситуації за змістом картин; сюжетні розповіді за змістом картин та на задану тему; будувати розповіді з власного досвіду, творчі розповіді за опорними словами, продовження історії, розпочатої дорослим. Навчає переказувати оповідання та казки близько до тексту. Прагне розвивати оцінне та пояснювальне мовлення, показує зразок аналізування власної розповіді та розповіді своїх товаришів. Серед прийомів розвитку зв’язного мовлення дошкільників надає перевагу мнемотехніці.
З метою розвитку мовлення діти після занять, дозовано у часі, переглядають логопедичні онлайнвправи, корекційні відео-ігри, українські казки, легенди та мультиплікаційні фільми українською, сюжет яких розвиває пам’ять, увагу, кмітливість та забезпечує правильне виховання культури мовлення дітей будь-якого віку.
Оскільки на долоні знаходиться безліч біологічно активних точок, ефективним способом їх стимуляції є масаж Су-Джок кулькою. Нею дитині масажують пальчики, кисті, долоньки рук, прокочуючи кульку між ними. У дитини підвищується тонус м’язів, відбувається приплив крові до кінцівок. Внаслідок цього відбувається поліпшення дрібної моторики та чутливості кінцівок дитини.
Масаж стоп на масажному килимку замінює загальний масаж тіла, сприяє підвищенню тонусу, працездатності і надає профілактичну дію.
Навчає малят грамоті
Логопедичні заняття з формування фонетико-фонематичної системи мовлення з дітьми середнього віку будуються вчителем-логопедом з урахуванням звуковимовної сторони мовлення дітей. На цих заняттях передбачається:
а) уточнення правильної звуковимови, розвиток кінестетичних відчуттів;
б) розвиток слухової уваги до звукового оформлення мовлення;
в) формування фонематичних уявлень;
г) формування слухової пам’яті, слухового контролю;
д) розвиток фонематичного аналізу.
Навчання грамоти з дітьми старшого дошкільного віку проводиться на матеріалі звуків, що правильно вимовляються, у наступних напрямах:
а) звуковий та складовий аналіз і синтез;
б) знайомство з буквами;
в) формування навички складання і читання складів, слів;
г) розвиток розуміння прочитаного.
Усю навчально-виховну роботу з рідної мови з дітьми-шестилітками вчитель-логопед ґрунтує на принципі гра-навчання, гра-виховання, оскільки в цьому віці гра для дітей – серйозна діяльність. Заняття, на яких діти оволодівають звуковою системою рідної мови, завдяки творчому підходу Лариси Григорівни, перетворюються в цікаві вправи ігрового характеру.
Представляємо методичні матеріали, розробки з особистого досвіду роботи вчителя – логопеда
Портфоліо вчителя – логопеда :
Дидактичні матеріали та розробки для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами
Ігори та вправи
та багато іншіх методичних розробок …
Активно відбудовує взаємозв’язок та взаємодію з батьками
Завдання батьків в подоланні вад звуковимови у дітей – створити сприятливі умови вдома для розвитку мовлення дитини. Для цього Остапішина Л. Г. надає консультації, проводить відкриті заняття та індивідуальні бесіди з батьками дітей-логопатів, надає рекомендації на сторінках мережі Вайбер. Логопед пропонує прийоми та методи підготовки артикуляційного апарату до постановки звуків, вправи для їх автоматизації та введення в зв’язне мовлення; підбирає та розучує на занятті мовленнєвий матеріал в залежності від індивідуальних особливостей дитини. Отже батьки мають можливість використовувати всю інформацію, надану логопедом, для корекції вимови своїх дітей в умовах дому. Лариса Григорівна наголошує на тому, що мовлення батьків повинно бути взірцем для дитини, батьки повинні слідкувати за власною вимовою, темпом, грамотністю мовлення. В сім’ї необхідно визначитися з рідною мовою та намагатися розмовляти з дитиною саме цією мовою, уникаючи двомовності та добираючи мовний матеріал однією мовою (книжки, журнали, телепередачі тощо).
Від логопеда батьки дізнаються про зміст корекційної роботи, підбір мовного матеріалу, про напрямки роботи над особистістю дитини (переборювання сором’язливості, нерішучості, боязкості мови).
Лариса Григорівна разом з колегами проводить просвітницьку роботу серед батьків груп загального призначення щодо раннього виявлення дітей з вадами мовлення, а, головне, щодо профілактики їх виникнення. З цього питання вчитель-логопед виступила на місцевому телебаченні, намагалася донести до глядачів необхідність своєчасного звертання батьків з проблем вад мовлення дитини до спеціаліста, що займається корекцією мовленнєвих порушень.
Щороку виступає на батьківських зборах випускників дошкільного закладу, розповідає про наслідки порушення мовлення – дисграфію та дислексію та їх профілактику.
Проводе активну консультативно-просвітницьку та превентивну роботу з педагогами
Лариса Григорівна надає допомогу педагогам груп загального призначення закладу з питань раннього виявлення мовленнєвих порушень у дітей та методів та прийомів розвитку мовлення дошкільників; педагогам спеціальних груп – щодо залучення в процес корекції вад звуковимови та розвитку мовлення.
Вчитель-логопед використовує такі організаційні форми роботи:
• систематичні виступи на семінарах, педагогічних нарадах закладу, ПМП Консилікмах
• консультування педагогів за наслідками обстеження дітей;
• навчальне консультування з поясненням етапів корекційної роботи та демонстрацією прийомів корекційно-розвиваючих вправ;
• залучення педагогів до процесу закріплення наслідків корекції вад звуковимови у дітей тощо.
Особисті відзнаки та досягнення
На сайті “Всеосвіта” друкує власні методичні розробки
Лариса Григоровна багато років є керівником районного методичного обьєднання вчителів – логопедів та вчителів дефектологів .
Більше детальної інформації про роботу м/о
на сайті “ЛОГОСВІТ”