Шановні батьки !
Звертаємо вашу увагу на розвиток, а ососбливо на мовлення вашої дитини!
У сім’ї дорослі розуміють дошкільника з півслова. І якщо він навіть має окремі мовленнєві недоліки, ніякого дискомфорту у спілкуванні не виникає. Проте для сторонніх часто виявляються незрозумілими спотворені, неправильно вимовлені дитиною слова. Таке мовлення ускладнює спілкування з ровесниками. Якщо ви помітили, що дорослі чи діти не розуміють вашого малюка, спробуйте об’єктивно оцінити ситуацію. Не забувайте: через це дитина може поступово усамітнитися, що ще більше затримуватиме мовленнєвий розвиток і негативно впливатиме на характер дитини. Тому надзвичайно важливо своєчасно допомогти дитині подолати мовленнєві вади.
Як це зробити?
Помітивши порушення розвитку або мовлення навіть кількох звуків у дитини, старшої 3 -х років, слід обов’язково звернутися до логопеда дошкільного закладу, який обстежить стан мовлення дитини, зробе попередній висновок і надасть вам відповідні рекомендації .
Що для цього потрібно?
Якщо батьки знають про особливі освітні потреби своєї дитини, рекомендується до того, як дитина піде до закладу освіти, подати заяву до інклюзивно-ресурсного центру. Батьки це можуть зробити самостійно декількома способами: завітати до КУ КІРЦ за адресою: м. Кривий Ріг, м-н Сонячний, 47-а, телефон: Директор Андреєва Тетяна Гарріївна . +380977530814, та подати заяву особисто. Графік роботи з 9.00-до17.00. або подати заяву на сайті:https://ircenter.gov.ua/irc/view/id/85099
Перелік документів, необхідних для проведення комплексної оцінки :
- документи, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників. . Як правило, це паспорти батьків або опікуна (копія: перша, друга сторінки, прописка), у разі опікунства – копія опікунського посвідчення. У разі відсутності батьків взагалі, додаються документи, які підтверджують їхню відсутність: рішення суду про позбавлення батьківських прав, свідоцтво про смерть, розшук, про тяжку хворобу тощо. Тоді особа, яка представляє дитину в КІРЦ№1 (за умови відсутності батьків або осіб, які їх замінюють), обов’язково оформлює доручення на представлення інтересів дитини під час здійснення оцінки.
2. свідоцтво про народження дитини (копія);
3. форма первинної облікової документації № 112/0 “Історія розвитку дитини”, визначена Наказом МОЗ «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я, які надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню, незалежно від підпорядкування та форми власності» від 28.07.2014 № 527, у разі потреби – довідка від психіатра.
У разі коли дитина з особливими освітніми потребами здобуває дошкільну освіту, до заяви додаються: психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником дошкільного закладу; малюнки, інші творчі роботи дитини; документи щодо додаткових обстежень дитини.
Як налаштувати дитину на проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку?
(рекомендації батькам)
1. Напередодні проведення комплексної оцінки проговоріть з дитиною інформацію про батьків (як звати тата, маму, де і ким працюють батьки), домашню адресу, де проживає дитина, тощо.
2. В день проведення комплексної оцінки створіть у дитини позитивний настрій. Налаштуйте дошкільника на ігрову діяльність.
3.Розрахуйте час так, щоб прийти завчасно, не поспішаючи, якщо потрібно переодягнутись і підготувати дитину.
4. В день проведення оцінювання дитина повинна бути здоровою. У разі, якщо дитина захворіла, зателефонуйте в ІРЦ і попросіть перенести оцінку на інший день.
5. Не переживайте за результати оцінки і сам процес. Пам’ятайте, що Ваші переживання та тривога передаються дитині.
6. Під час обстеження не відволікайте дитину зауваженнями і репліками. У разі необхідності, дитині допоможе фахівець.
7. В присутності дитини не говоріть «вона соромиться», «вона не любить вчити вірші, розповідати», «вона це не вміє», «вона при сторонніх людях не відповідає», тощо.
8. Оцінка кожним фахівцем займає майже годину, тому при потребі візьміть щось перекусити та попити.
9. Після комплексної оцінки обов’язково похваліть дитину, навіть якщо вона відповідала гірше, ніж Ви очікували, адже це її перший самостійний іспит.
Ваша дитина зарахована у спеціальну групу.
Дитина вважається зарахованоюдо спеціальної групи, яку відвідують діти з загальним недорозвиненням мовлення та складними мовленнєвими вадами, з дати реєстрації протокола про комплексну оцінку розвитку.
Крок за кроком.
Учитель-логопед, учитель-дефектолог та вихователі спеціальних груп планують свою роботу з урахуванням вимог Базової програми розвитку дітей дошкільного вікау та спеціальної програми розвитку для дітей з ООП.
Працюємо у тісному взаємозв’язку з музичним керівником, практичним психологом. Проводимо педагогічні консиліуми . Тісно співпрацюємо з родинами дітей.
Висновки щорічного обстеження сформованості мовленнєвих розвитку дошкільників за останні роки відображують пригнічуючу тенденцію до зростання відсотка комплексної паталогії, що відображується на фонематичних процесах, лексико-граматичній будові, зв’язному мовленні, психічних процесів тобто структурах, якість яких зумовлює успішність навчання і розвитку дитини. Спеціалісти ЗДО працюють за такими програмами :
І тому основною метою розвивальних, спеціально організованих освітніх занять в ЗДО є корекція та профілактика мовленнєвих порушень. Активно й ефективно застосовую у корекційній роботі інноваційні методики й технології: педагогіка М. Монтесорі, спадщина Софії Русової, спадщина В. Сухомлинського, «Мнемотехніка» та ін., а також сучасні інноваційні та інформаційно-комунікативні технології.
Також у своїй роботі з дитиною вчитель – логопед та вчителі – дефектологи та педагоги використовують цікавий та яскравий дидактичний матеріал, орієнтуються на вікові та індивідуальні особливості дитини, її індивідуальні потреби та можливості.
Терміни, за які можливо виправити мовленнєві порушення, індивідуальні та залежать від ступеня їх важкості, будови та функціонування мовленнєвого апарату, а найголовніше від підтримки дитини у подоланні порушень мовлення з боку батьків.
Не забувайте, вашій дитині завжди потрібна ваша підтримка і ваша любов!
Представляємо вам для ознайомлення напрямки корекційного впливу, які використовують у своїй роботі вчителі –логопеди та вчителі – дефектологи в ЗДО.
- Для чіткої та правильної звуко вимови у дітей з мовленнєвою пасивністю потрібні сильні, пружні і рухливі артикуляційні органи тобто язик, губи, м’яке піднебіння. Для цього логопед використовує в роботі спеціальну гімнастику, яка називається артикуляційною.
(дивіться додаток – «артикуляційні гімнастики» та «голосові вправи»)
- Також логопед за допомоги ігор , вправ та цікавих завдань працює над постановкою та автоматизацією звуків, вчить дітей диференціації, тобто розрізняти їх. (дивіться додаток – «вправи на автоматизацію « )
Числення дослідження доводять наявність взаємозв’язку між рівнем сформованості тонких рухів пальців рук і рівнем мовленнєвого розвитку. Таким чином, впливаючи на розвиток дрібної моторики, ми одночасно позитивно впливаємо на розвиток моторики мовленнєвих органів. Найбільш ефективними у розвитку пальчикової моторики є пальчикова гімнастика – це вправи з використанням самих пальців , долоньок дитей та дрібних предметів ( ґудзиків, камінців, намистин, мозаїки, ігри з піском та крупами і ін.)
( дивіться додаток – «пальчикові гімнастики»)
Також логопед вчить дітей розрізняти немовленнєві звуки – відтворювати заданий темп і ритм, та мовленнєві звуки , тобто правильно сприймати звуки мовлення на слух, розрізняти схожі звуки , А також формувати вміння визначати місце звука у слові, що дуже позитивно впливає на подальше оволодіння дитиною письмом та читанням.
- Велику увагу приділяє вмінню дітей збагачувати пасивний та активний словниковий запас дітей. Чим більше слів засвоїть дитина , тим легше їй спілкуватись, тим багатша її мова. ( додаток – «ігри та вправи на розвиток лексики»)
- Збагачення словникового запасу полягає у тому, що перш ніж назвати дитині нове слово, потрібно наповнити його певним значенням, пов’язати з предметом, явищем, дією. ЩО дозволить дошкільнику змістовно переказати розповідь, описувати предмети, закінчувати розповідь, тобто формується добре розвинуте зв’язне мовлення. Для цієї мети спеціалістами створено ряд розвивальних посібників, ігор, вправ(додаток – «ігри та вправи на розвиток граматичної будови мовлення» )
За допомоги спеціально організованої роботи та інтегрованої системи навчання спеціалістами приділяється особлива увага розвиток психічних процесів .
Хто такий учитель-дефектолог та чим він займається?
учитель- дефектолог – це спеціаліст, який займається вивченням рівня розвитку психічних процесів (сприймання, уваги, пам’яті, мислення, уяви) у дитини, тобто проводить діагностику, а потім за її результатами планує і здійснює корекцію виявлених порушень у розвитку, шукає способи їх компенсації.
Напрямки роботи:
1 блок. «Розвиток дрібної моторики та сенсорних процесів»: розвиток дрібної моторики руки, розвиток навичок управління рухами тіла, скоординованість в роботі зору/слуху і рук, точність і чіткість рухів.
2 блок. «Формування просторово-часових уявлень» (уявлення про просторово-часові властивості і відношення, уявлення про величину, форму, відносне розташування обєктів).
3 блок. «Розумовий розвиток» – великий розділ роботи, в якому корегуються вищі психічні процеси, такі як пам’ять, увага, мислення, аналіз, синтез.
4 блок. «Розвиток зв’язного мовлення» – вдосконалення звуковимови дітей; збагачення, активізація ловникового запасу; уміння вживати слова у властивому для них значенні; користуватися виразними засобами мовлення залежно від ситуації та мети; удосконалення граматичного ладу мовлення.
Основні форми роботи:
- Діагностична робота.
- Корекційно-розвивальна робота з дітьми. Проводиться у формі підгрупових та індивідуальних занять.
- Консультації ( як для спеціалістів навчального закладу, так і для батьків).
Міфи про роботу дефектологів.
Міф № 1. Дефектолог – це хто? Лікар? Цей міф поширений. Проте це зовсім не так, дефектологів готують на дефектологічних факультетах педагогічних інститутів. Дефектолог не лікує, він виправляє, його завдання – корекція, компенсація та подальша адаптація. Хоча працювати він може і в парі з лікарем, що наблизить вас до найкращого результату швидше.
Міф № 2. Часто можна почути таку думку: “Навіщо займатися з дефектологом, все одно рано чи пізно дитина заговорить?” Це ще один із найпоширеніших міфів. Якщо дитина не говорить або говорить неправильно – то не тому, що вона просто лінива чи балується. На це є причина. Причин для поганого мовлення може бути тисяча. Це і проблеми з нервовою системою, і дефекти у будові органів артикуляції, та багато іншого. Щоб дізнатися про справжню причину – необхідно пройти обстеження у фахівців. Але перш, ніж звертатися до фахівця, треба чітко усвідомити, що причина зовсім не в ліні дитини.
Міф 3. Багато хто вважає, що спеціаліст має займатися з дитиною, сидячи струнко за столом. Це, звичайно, дуже зручно, але так буває не завжди. Часто діти страждають різними неврологічними проблемами. Діти можуть крутитися, вставати, відволікатися, часто це не є свідченням неефективності заняття. Можна займатись і на підлозі. Необхідно давати дитині перерву, проводити маленькі фізкультхвилинки.
Міф 4. “Якщо пропустимо заняття – нічого страшного не станеться, ми ж виконуємо завдання дефектолога”. Насправді це поширена хибна думка про те, що виконання завдань дефектолога можуть замінити заняття з самим фахівцем. Дуже часто буває, що заняття з якихось причин пропускаються, і через це порушується систематичність.
Міф 5. “Дитина буде займатися, якщо їй цікаво”. Це не зовсім правильна установка. Дефектолог робить все можливе, що залежить від нього, щоб заняття були цікаві, але часто у дітей з вадами психічного розвитку знижений пізнавальний інтерес. Дефектолог вирішує проблеми з мовленнєвим та пізнавальним розвитком шляхом систематичних, тривалих занять, спільними зусиллями педагогів, дитини та батьків.
Шановні мами і тата, завжди необхідно пам’ятати про те, що успіх у розвитку Вашої дитини залежить і від вас самих, від Вашого бажання допомогти малюку впоратися з труднощами, що виникли. Лише тільки заняття спеціаліста з дитиною не дадуть такого результату, який можна отримати за тривалої, цілеспрямованої, спільної роботи батьків, медиків та педагогів.